відпускати


відпускати
I = відпустити
1) (дозволяти кому-н. піти, залишити кого / що-н.), пускати, пустити; розпускати, розпустити (звільняти від занять на вакації)
2) (відрощувати волосся, бороду тощо), відрощувати, відростити, запускати, запустити
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • відпускати — а/ю, а/єш, недок., відпусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Дозволяти кому небудь піти, залишити когось або щось. 2) Давати комусь волю, звільняти з під варти. || іст. Звільняти від кріпацтва. 3) Переставати тримати, стискати що небудь;… …   Український тлумачний словник

  • підпускати — а/ю, а/єш, недок., підпусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Давати можливість, не заважати підходити, наближатися до кого , чого небудь. || перев. із запереч. не. Бажати спілкуватися з ким небудь. 2) також із спол. щоб, перен. Дозволяти робити… …   Український тлумачний словник

  • повідпускати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відпустити всіх чи багатьох. 2) Зробити менш натягнутим, прикрученим, послабити все чи багато чого небудь …   Український тлумачний словник

  • відпускати гріхи — Те саме, що розрішати …   Словник церковно-обрядової термінології

  • відпускати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • підпускати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • повідпускати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • тримати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Взявши що небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати. || Стискувати, затискувати щось губами, зубами, лапами тощо. || Вдержувати, піддержувати щось руками …   Український тлумачний словник

  • удержувати — (вде/ржувати), ую, уєш, недок., уде/ржати (вде/ржати), жу, жиш, док., перех. 1) Держати, піддержувати кого , що небудь, не даючи упасти. || Схопивши за що небудь, не відпускати від себе, не давати можливості рухатися комусь, чомусь. 2) тільки… …   Український тлумачний словник

  • розрішати — Давати розрішення; відпускати гріхи під час Таїнства Сповіді; відпускати гріхи …   Словник церковно-обрядової термінології


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.